Розстріляний комуністами з'їзд кобзарів

premium2

На початку грудня 1930 року в Харківському оперному театрі відбувся
З’їзд народних співців Радянської України, куди з різних областей було
звезено 337 делегатів. Основним завданням З’їзду було питання активного
залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від
виконавських традицій і визначення нових ідеологічних приорітетів.

Ухваливши відповідні резолюції, незрячих співців під приводом поїздки
на З’їзд народних співців народів СРСР, що мав відбутися у Москві,
повантажили до ешелону і підвезли до околиць ст.Козача Лопань.

Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де
були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх
малолітніх поводарів в одну шеренгу загін особливого відділу НКВС УСРР
розпочав розстріл... Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали
вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд...

http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1881

Відомий кобзарезнавець зі Львова Богдан Жеплинський склав реєстр кобзарів і лірників, знищених більшовиками в 30-х рр., і тих, що пропали безвісти. Цей мартиролог неповний, усього 72 особи.

Запам’ятаймо ж імена народних співців-мучеників:

КОБЗАРІ

БОРЕЦЬ Іван Олексійович. З Борисполя на Київщині (1990 р. н.). Учасник Першої народної капели кобзарів. У 1925-1926 роках грав у Харківській капелі, відтак перейшов до Полтавської.
ГАЩЕНКО Павло Михайлович. Із села Костянтинівки Богодухівського району Харківської області. Брав участь у роботі XII Археологічного з’їзду у Харкові (1902 р.).
ГЛУШАК Никифор Іванович. З Чорнобиля на Київщині (1890 р. н.). Виготовляв бандури.
ГУБЕНКО Михайло. З Миргорода (1891 р. н.). З 1927 року кобзарював, виступав в ансамблях кобзарів.
ДЕЙНЕКА Карпо. З Конотопа (1897 р. н.). Виготовляв бандури.
ДОРОШЕНКО Федір Васильович. Фундатор Першої капели кобзарів у Києві.
ДРЕВЧЕНКО (ДРЕВКІН, ДРИГАВКА) Петро Семенович. З села Семенівки на Полтавщині (1871 р. н.).
ДУМЕНКО (ДУМЧЕНКО, ДУМА) Лука. З села Киселівки (нині Менського району) на Чернігівщині.
СОЛОГУБ Віктор. Із села Юрківці Талалаївського району Чернігівської області. З 1920 року виступав зі своїми трьома синами-бандуристами — Володимиром, Миколою та Михайлом.
ХРИСТЕНКО Макар. Жив на хуторі Костів (нині Валківського району) Дніпропетровської області (1870 р. н.).
ЦЕБРЕНКО Григорій. Один з організаторів Першої української художньої капели кобзарів. 1917 року брав участь у кобзарському концерті в Києві.
ЩЕРБИНА Данило. Із Долинського Кіровоградської області (1891 р. н.). Під час Першої світової війни як військовополонений був у Німеччині, виступав у Берліні.
ЯЩЕНКО Оврам Семенович. З села Харківці Переяслав-Хмельницького району Київської області. У 1918 р. створював Першу українську художню капелу кобзарів.
ГУРА (ГУРІН) Петро Іванович. З села Красної Луки Гадяцького району Полтавської області. У 1930-х роках жив у Юзівці (нині Донецьк). Пропав безвісти.
ДЕМЧЕНКО Микола. З села Дементіївки Харківського району Харківської області (1873 р. н.).
КОЛОДУБ. З села Великої Кошелівки Ніжинського району Чернігівської області (1893 р. н.).
КУЖКОВЕНКО. До революції 1917 р. був засланий до Сибіру, де втратив зір. У 1920-х роках кобзарював на Україні. Пропав безвісти.
ЛАВРИШ (ЛАВРИК) Петро. З села Хомутець Миргородського району Полтавської області (1873 р. н.).
МАТВІЙ (приблизно 1865 р. н.). Із села Черевки Миргородського району Полтавської області.
МИРОН ЯКОВИЧ. З села Олександрівки (за Новим Мерчиком) на Харківщині.
ПАРАСОЧКА (ПЕТРІВСЬКИЙ) Василь. Народився у Петрівці Костянтиноградського повіту Полтавської губернії.
ПАСІЧНИЧЕНКО. Миргородський кобзар.
ПОБІГАЙЛО Олексій. Учень Михайла Кравченка.
ПОВАР Панас Митрофанович. Із села Верхолісся.
СІРОШТАН Іван. З села Хомутець Миргородського району Полтавської області (1863 р. н.).
СИМОНЕНКО Василь. З с. Корюківки на Чернігівщині.
СОЛОМАХ Никифор. З Миронівки на Харківщині (1893 р. н.).
ТОКАР Ілля Якович. З Дементіївки Харківського району Харківської області (1863 р. н.).
ТОКАРЕВСЬКИЙ М. Д. З 1912 року зазнавав переслідувань.
ФЕДОРЕНКО Василь Петрович. З-під Харкова. У 1920-х роках грав на ярмарках Полтавщини.
НІМЧЕНКО К. З Кубані. Бандура його конструкції 1923 року розглядалася на засіданні експертної комісії УКРФІЛу і дістала високої оцінки.
ОСАДЬКО Василь Якович (1865 р. н.). Грав у Харківській капелі, згодом створив власний ансамбль, з яким мандрував по Україні.
ПАВЛИНСЬКИЙ Антон (1870 р. н.). Визначний київський майстер бандур. Пропав безвісти.
ПАНЧЕНКО Федір Петрович. Один з засновників Першої капели бандуристів (1918 р.) у Києві. За свідченнями кобзарів, закатований у 1930-ті роки.
ПАПЛИНСЬКИЙ Антон Карлович. Київський майстер бандур. Член ревізійної комісії Першої української капели кобзарів.
ПАСЮГА Степан Артемович.
ПОТАПЕНКО Василь Васильович. У 1902 р. був на ХІІ Археологічному з’їзді. Брав участь у створенні Першої художньої капели кобзарів (1918 р.).
РОЖЧЕНКО (РОЖКО) Пилип Порфирович. З Конотопа (1889 р. н.). Грав у конотопських ансамблях.
РУДЕНКО (РУДИЧЕНКО) Данило. З села Баби Менського району на Чернігівщині.
СКАКУН Андрій Юхимович (1891 р. н.). З Баришівки на Київщині. Учасник Київської капели бандуристів кінця 1920 — початку 1930-х років.
СКОБА Антон Якович. З Багачки на Полтавщині (приблизно 1865 р. н.).
ЗАЄЦЬ Микола Мартинович (1902 р. н.). Церковний регент у Лубнах. Мандрував з Харківською капелою кобзарів, деякий час був її художнім керівником. Заарештований 1937 року. Пропав безвісти.
КОНОНЕНКО Пилип Петрович. З Великої Писарівки на Полтавщині (1904 р. н.). Засновник Полтавської капели. Грав у Харківській (1925-1928 рр.), згодом — Конотопській капелах. Виготовляв бандури.
КОНОПЛІЧ Кіндрат Михайлович. З Борисполя на Київщині (1900 р. н.). Грав у Київській (1927-1929 рр.), згодом — Бориспільській капелах.
КОНОН Григорій Якович (1887 р. н.). З Борисполя на Київщині. Один із засновників (завідувач художньої частини) Першої української художньої капели кобзарів. Загинув 1937 року.
ЛЯЩЕНКО (СТАРЧЕНКО) Іван Пимонович. З Підгороднього Дніпропетровської області.
МАТЮХА Максим Мусійович. З Конотопа (1896 р. н.). Один з організаторів кобзарського руху на Сумщині.
МИНЗАРЕНКО Дем’ян. З Полтавщини (1889 р. н.). У 1920-х роках мандрував з капелами. Репресований 1936 року.

ЛІРНИКИ

БЕРНАЦЬКИЙ І. К. Із Зінькова на Полтавщині (1901 р. н.). Від нього М. Гайдай записав думу «Про Коновченка» (1926 р.).
БОКЛАЧ Назар. З хутора Лихачівки Харківської області. 1930 року фольклористи записали від нього думу «Про трьох братів Озівських».
ВАХКО Гарасим. Від нього на ярмарку в Ічні С. Маслов записав псалом «Удова» (1902 р.).
ВЕСЕЛИЙ (ЦАР) Самсон. Народився у селі Литвинівці (тепер Валківського району) Харківської області. Від нього записано думу «Про Олексія Поповича» та псалми (1930 р.).
ГОНЧАР Варивон. Із села Ков’яги Харківської області. 1930 року був ще живий. Пропав безвісти.
ГРАБ Левко. У 1915-1920 роках лірникував у Менському районі на Чернігівщині.
ГРИШКО О. Л. Немає жодних біографічних даних.
ЗЕЛІНСЬКИЙ Семен. З Київщини.
ІВАНЕЦЬКИЙ Антон Максимович. Із села Соболівки.
ЙОСИП. Родом з Павлограда. Грав біля Самарського монастиря. Ходив разом з кобзарем Древченком.
КИСІЛЬ. У 1920-ті роки ще грав на київських базарах. Пропав безвісти.
КОВАЛЬВАХ Прокоп Петрович. З-під Полтави.
КОЛЕСНИК (КОЛІСНИК) Нестор Данилович. Із села Катричівки Валківського району Харківської області.
КІШКА Петро. З Чернігівщини.
ЛІСОВИЙ (ПАПУДА) Іван. Із села Цибулева Монастирищенського району Черкаської області.
МАРТИНЕНКО (ДИМБЕРСЬКИЙ) Іван. Народився у с. Димберах (приблизно 1884 р.). 1920 року жив у Києві.
МЕРЕЖКО Іван Харламович. Із села Чаплинки Петриківського району на Дніпропетровщині.
МЕТЕЛЬСЬКИЙ. Із села Цибулева Монастирищенського району Черкаської області.
МОСКАЛЕНКО Купріян. У 1920-х роках жив у Києві. Пропав безвісти.
ЛІМОЗ (БІЯШИЙ) Василь. Із села Білоуса на Чернігівщині. Приятелював з лірником-земляком ОВЧАРЕНКОМ (ШАПОВАЛОМ) Григорієм. Обидва пропали безвісти.
ПОЛУНЕЦЬ Григорій. Зі слободи Зіньківщина Полтавського району. 1902 року П. Мартинович записав від нього псалми.
ТЕРТІЙ Степан Костянтинович. Із Старої Басані Новобасанського району Чернігівської області…

MEZZ@

Іван Олексійович Борець 1898 р.н., Бориспіль. Бандурист Київського радіокомітету, колишній член Полтавської капели бандуристів. За участь у військових формуваннях УНР 1917-1919 рр. та "входження до керівництва контрреволюційної націоналістичної фашистської організації" заарештований 22.09.1937 року. По справі № 49081 Особливою нарадою трійки НКВС згідно зі ст. 54-11 КК УРСР засуджено до розстрілу. вирок виконано 11.11. 1937 року в м.Києві.

Фе́дір Васи́льович Доро́шко — (1888, хутір Дорошків, Чернігівська область — †1938) — (в інших джерел нар. 1882) за професією — годинникар. Працював на заводі Арсенал. Вивчав гру на бандурі в кобзаря І. Кучеренка. Учасник Київської державної капели бандуристів. 1917 −1918 рр. брав активну участь у військових формаціях УНР, член Центральної Ради. У репертуарі — дума Про удову, черниця Мар'на.

Уперше заарештовано за «антирадянську діяльність» органами ЧК у 1919 році. Вдруге — 15 грудня 1937 року як «керівний учасник контрреволюційної шпигунської повстанської організації». За справою № 83938 ІІІ відділу КОУ НКВС згідно зі ст. 54-2, 54-11, 54-6 11 квітня 1938 року засуджено до розстрілу. Вирок Особливої трійки НКВС по Київській області 28 квітня 1938 року о 23-00
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

MEZZ@

Скоба Антін (1853 — 1908), сліпець-лірник з смт. Велика Багачка на Полтавщині; грав у Хорольському і Миргородському пов. і в Лубнях; майстерно виконував думи «Про піхотинця» і «Про удову», знав кількадесят псальмів. Рецитації, записані з фонограму, ввійшли до 13 т. вид. НТШ, «МУЕ» (1910).
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

MEZZ@

Щербина Данило Никифорович (1891-1943) — бандурист.

Народився у Наддніпрянщині, співробітник СВУ в таборах полонених в Австрії та Німеччині. Популяризував українську історичну пісню. Концертував переважно по селах Галичини. Dиступав також на концертах у Варшаві, Львові, Бересті Литовському та інших містах і гостинно на Холмщині із В. Авраменком (1923).

Був ад'ютантом отамана Петлюри. Був заарештований, засуджений у процесі Ю. Тютюнника. Арештовано 9 квітня 1931 року за причетність до «контрреволюційної організації, яка ставила своєю метою насильне повалення радянської влади збройним шляхом». Проходив по статті 54-11 КК УСРР. Постановою ДПУ УСРР від 15 жовтня 1931 року вирок скасовано «за недостатньою кількістю доказів». Є відомості про подальші арешти. Засланий до Сибіру. Повернувшись із Сибіру, боровся з німецькими окупантами і загинув убитий німцями 1943 року.
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

MEZZ@

Пасюга Степан Артемович — кобзар.

Народився 29 листопада 1862 року у с. Борисівка Харківської губернії.

Зір утратив у юнацькому віці.Степан Пасюга жив дуже просто, зневажав “світські витребеньки” і дотримувався заповітної строгості у відношені до учнів.

Великий вплив С.Пасюга мав і на Ткаченка Георгія, який доніс до сучасників манеру старосвітського кобзарського виконавства.

Помер 1933 року від голоду. Похований у с. Велика Писарівка.
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

MEZZ@

Мико́ла Дми́трович Токаре́вський аматор-бандурист. Уперше заарештовано КОУ НКВС 14 лютого 1931 року за "приналежність до контрреволюційної організації, яка ставила собі за завдання ліквідацію існуючого устрою". Проходив по ст. 54-4 КК УСРР, але через місяць був виправданий. Удруге його заарештовано за "участь в террористичній організації УСД" 1938 року. Постановою військової прокуратури звільнено 1940 року.
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

Modulyator

MEZZ@
Молодец, что нашёл информацию. Гляди-ка, а некотрых то и не расстреляли вовсе... Very Happy

_________________
Иди своей дорогой, и пусть люди говорят что угодно ( Данте Алигьери )
Не спорь с дураком - люди могут не заметить разницы (Неизвестный Философ)

MEZZ@

Кому еще интересно почитать провокации премиума, может сразу сравнивать инфу хотя бы , http://uk.wikipedia.org/wiki/Репресовані_бандуристи , из этого места.

А то ж некоторые могут и поверить ему. Но наверное не на нашем форуме .
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

MEZZ@

MEZZ@

прошу добавить в список
Бандуристи які були страчені гітлерівцями
Хайкин Аврам
Теліга Михайло
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

bozman

MEZZ@Modulyator ну по-перше даний форум є Мереф`янський, і аж ніяк не "ваш", а по темі розстріляних бандуристів є розділ в історичному музеї Харківа. Рекомендую іноді заходити до цього закладу.
а категорія а-ля Хайкин Аврам не мала до бандуриистів жодного відношення, хіба що "ст. економіст як наша тьотя Сара".
_________________
історію часто пишуть ті, хто вішає героїв (англ.) patriotmerefa

MEZZ@

Многоуважаемый пан bozman !!!
Вы правильно написали - Мерефянский, а я считаю себя с 2005 года мерефянином. Значит имею полное право назвать этот форум своим. (это не означает что я его купил!!!)

По поводу бандуриста Хайкина ваша позиция мне была срузу ясна и если националисты (неофашисты) не признают евреев , то это их проблема.

Авра́м (Абрам) Йо́сипович Ха́йкин (або Хайкін, *1900 — †1943) — бандурист з Слобожанщини, учень Корнієвського. Був страчений гітлерівцями в 1943-ому році (з ним загинули дружина і троє дітей).

Хайкин був унікальний між бандуристами, бо грав на бандурі єврейську музику. Часто виступав з Корнієвським аж до арешту Корнієвського.

Может и Корниевский не бандурист?
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

premium2

premium2

MEZZ@