9 головних помилок галичан, які проявилися 9 травня

[MEZZ@]

Події Дня перемоги цього року у Львові продемонстрували у всій красі, що так званий середньостатистичний галичанин живе в полоні власних помилок.

Про причини їх виникнення було і ще буде сказано чимало. Але даний текст покликаний назвати і коротко охарактеризувати дев'ять головних з цих помилок, пише публіцист Володимир Павлів у своєму блозі на ZAXID.net.

1. Багато галичан вважають, що переможцем у війні можна стати пост-фактум. Для груп націоналістичної молоді у Львові та Івано-Франківську, а також тих, хто "душею був з ними", заборона підняття червоного прапора перемоги дорівнювала забороні на офіційну версію історії Другої світової війни. Історію, як відомо, не перепишеш. І щоб залишити ці марні і приречені на провал спроби, галичанам слід усвідомити і визнати той факт, що в даній війні вони не були ні переможцями, ні переможеними. Ні польська Галичина, ні радянська Україна не були суб'єктами цієї війни. Тільки об'єктами, як і десятки або сотні інших європейських, африканських і азіатських територій.

2. Галичани думають, що вищою формою громадянської непокори є насильство з мордобоєм. При цьому не має особливого значення - дати чи отримати по пиці. Демонстрація громадської незгоди шляхом, наприклад вивішування у вікнах або на балконах багатьох тисяч проклять "червоним фашистам" або перекреслених серпів з молотами - вважається проявом слабкості і боягузтва. А от обмін стусанами і запотиличниками двох сотень юних націоналістів з сотнею делегатів червоного партактиву, під наглядом кількох тисяч міліціонерів - це справжній героїзм.

3. Галичани схильні плутати причини і наслідки. Тому причиною подій у Львові 9 травня вони вважають: позицію голови ЛОДА Цимбалюка, голови МВС Могильова, спікера парламенту Литвина, президента України Януковича. Помилка полягає в тому, що все це є не причиною, а наслідком зневажливого ставлення української держави та більшості її громадян до "системи цінностей" галичан.

4. Галичани розцінюють націоналізм як вищу ступінь патріотизму. А націоналізм по- суті, це реакція на власну невпевненість у сьогоденні, це прояв побоювань за майбутнє, це сублімація сорому за минуле. А отже, предметом національної гордості вони вважають право забороняти будь-кому що-небудь, а не - дозволяти. У такому сенсі націоналізм не тільки не має нічого спільного з патріотизмом, але й суперечить йому. Адже патріотизм - це любов до батьківщини сьогодні, це гордість за неї в минулому і віра в її світле майбутнє.

5. Галичани припускають, що сенс життя в тому, щоб перемагати ворогів, а не в тому, щоб ворогів не мати. З таким підходом вони, звичайно ж, приречені на те, щоб шукати ворогів, замість того, щоб шукати друзів. У результаті їхня боротьба ведеться не за право на власне щастя, а за нещастя для ворогів. Щоб вловити абсурдність такого становища, потрібно зуміти визначити своє реальне місце в майбутньому, а не підтасовувати своє місце в минулому.

6. Галичани уявили, що живуть в тій Україні, за яку воювали їх предки. Згідно з цією уявою: вороги - "москалі і комуністи" - випарувалися; а нова еліта народилася разом з незалежністю.
Ця маячня заважає їм зрозуміти, що сучасна Україна не є спадкоємцем тієї "держави", яку на пару місяців проголосив Петлюра, чи на пару днів - Бандера. Україні - це правонаступниця УРСР, а всі її еліти - логічний розвиток і продовження традиції еліт тієї держави. Участь же в цій еліті окремих представників Галичини - не що інше, як імітація плюралізму, свободи і демократії.

7. Галичани погано вловлюють різницю між символами і цінностями. Символ є умовним позначенням цінності, але не цінністю самою у собі. Відповідно їх можуть використовувати різні люди в різних цілях. Наприклад, символи боротьби за певні цінності, можуть бути використані з прагматичною метою людьми, що не мають нічого спільного з цими цінностями. Тому в боротьбі проти "неправильних" символів, як то прапори, стрічки та ін, вони фактично ведуть боротьбу проти "правильних" цінностей, як то особиста недоторканність людини, свобода слова, совісті і переконань.

8. "То ся зробит" - впевнені галичани. Це легендарне галицьке "тося" тільки звучить як жіноче ім'я. Насправді ж - це життєва концепція, згідно з якою кожен проект колись буде здійснено. Не відомо тільки ким і коли.

У справах, типу: спорудження будинку або ремонту квартири, покупки машини або посади для дитини, забезпечення сім'ї предметами першої необхідності і шенгенськими візами - тут «тося» працює майже безвідмовно.

Але ось у справі зміни ментальності, прищеплення цінностей, підвищення власної культури і освіченості тощо - "тося" повністю капітулює. Зрозуміло, що «тосі» не під силу виховувати наших дітей замість нас, дисциплінувати безголових членів спільноти і підтримувати світлі уми свого народу, стимулювати інтелектуальне і духовне самовдосконалення.

Тому чимало галицьких священиків - це націоналісти в сутані, інтелігентів - красномовні ксенофоби та антисеміти, студентів - сліпі прихильники «справи Бандери». Відповідно той, хто намагається подолати стереотипи та упередження, розширити горизонти суспільного світогляду, відокремити образ подвижника від героя, популяризувати універсальні цінності і т.д. - це хрунь, лібераст і толераст.

9. Галичани сподіваються, що можна бути європейцем не розділяючи європейських цінностей і традицій. Колишня приналежність Галичини до європейських держав, історії та традиції, культури і архітектури нібито автоматично робить з галичан європейців. І якщо Європі не подобається те, що сьогодні відбувається в Галичині, то це скоріше проблема європейців, а не галичан.

Володимир Павлів
_________________
Обходя грабли-мы теряем драгоценный опыт!

[Modulyator]

Неплохо написано. Чувствуется аналитика. А вообще, к культуре галицаев ещё тащить и тащить. Высший дар Советской Власти - приобщение к цивилизации неграмотных - произошёл слишком недано, некоторые австралопитеки ещё сильно рвутся обратно в леса да схроны. Им бы помочь в этом деле... Но при условии - ареал их обитания надо оградить забором. Из колючей проволки.Чтоб видели их нормальные люди, да деткам объясняли, каким быть нельзя. Я вот только никак не решу, какое напряжение по колючке пустить - =100 В или ~ 1 кВ ? Впрочем, оно и то и то подходит.
Да, кстати, офигенную себе рекламку галицаи сделали. Те из них, кто мечтал о безвизовой Европе, хай слюнями подавятся. В Европе быдла и так хватает, но оно там относительно тихое, а наше громкохрюкающее и не удастся спихнуть даже с доплатой. Пусть теперь нервно курят в крыйивке, да подсчитывают убытки от количества неприехавших в лемберг туристов, если только с калькулятором знакомы.
Моя толерантность, как мера количественная, закончилась. Теперь пишу то, что думаю, не стесняясь в выражениях.
_________________
Иди своей дорогой, и пусть люди говорят что угодно ( Данте Алигьери )
Не спорь с дураком - люди могут не заметить разницы (Неизвестный Философ)

[MEZZ@]

[Modulyator]

Premium, уберись-ка ты отсюда ! Удобряй отходами свой форум, а здесь не западенька свалка.
_________________
Иди своей дорогой, и пусть люди говорят что угодно ( Данте Алигьери )
Не спорь с дураком - люди могут не заметить разницы (Неизвестный Философ)

[LehaLexus]

Modulyator, премиум для тебя как красная тряпка - ты тож иногда палку перегинаешь, ИМХО. Хай себе трендит - может надоест общаться самому с плодами своей фантазии - глядишь и более адекватные темы начнем обсуждать.
_________________
Правый всегда прав, из двух правых прав тот правый, который правее.

[Modulyator]

Хай трендит, но не здесь. Сказали раз, сказали два - не понимает. Вот теперь пусть идёт бегать.
_________________
Иди своей дорогой, и пусть люди говорят что угодно ( Данте Алигьери )
Не спорь с дураком - люди могут не заметить разницы (Неизвестный Философ)